Весняна нічка тиха і ласкава,
Повсюди рух: усе росте, цвіте.
Зійшла на небі зіронька яскрава,
На землю шле проміння золоте.
Джерельце з-під верби про щось дзюркоче,
Біжить струмок й тихесенько співа.
А хвилька хвильці на ріці хлюпоче
Найзаповітніші і лагідні слова.
Про що? Про що? Напевно про кохання,
Бо стільки щастя в весняній порі.
І поцілунки ніжні до світання,
Розмови аж до ранньої зорі.
Вітрець сміливо між гіллям літає,
І вербам чеше коси золоті.
Весна усіх закоханих вітає,
Щоб не лишивсь ніхто на самоті.
У небі зорі золоті й чудові,
І стільки в світі радості й тепла…
Весняна нічка сплетена з любові,
Вона до серця кожного прийшла.