Весняний дощик крапотить, стрибає
На квіти, гори, ріки і поля.
Так щедро спраглу землю поливає.
І через мить вже зрошена земля.
Хоч дощ стрибав всього якісь хвилини,
Та дуже добре він полив усе.
Весняний дощик — радість для рослини,
Бо він вологу бажану несе.
Всього за мить дощу уже й немає,
А хмара вилилась і небо зацвіло.
І тепле сонце знову виглядає,
То ж дощику неначе й не було.
Та от повітря стало чисте-чисте
І синява у небі зацвіла.
Все стало світле, навіть урочисте
Й природа, справді, ніби ожила…