Весняний дощик змив усі сніги,
Звільнив від снігу кожен клаптик поля.
І опинились під водою береги.
Ох, для води яке тепер роздолля!

На води ці не забарилися качки,
А прилетіли, щоб гніздо мостити.
Зраділи їм болота і річки,
І сонце довше почало світити

Та роздавати світло і тепло,
І зігрівати землю промінцями.
Щоб в світі більше радості було
І щоб земля сміялась квіточками.