Надія Красоткіна

Який чарівний ранок! Дивовижно!
Все сповнене натхнення і добра.
А сонечко всміхається так ніжно!
Тож йти у двір уже давно пора.
А там рости й цвісти все поспішає,
У квітів надзвичайні кольори!
Над ними і метелик вже літає,
Що прилетів із гілочки, згори…
Я зачарована, бо ж так прекрасно!
Все тягнеться до сонечка й тепла.
А сонечко сміється ясно-ясно
І радість ллється, наче з джерела.
Повсюди аромати, дивні звуки,
Пташки співати радо почали.
Вони вже вдома і нема розлуки,
Усі шляхи додому їх вели.
І я радію дуже, я щаслива!
Бо благодать в природі і краса.
Погляньте всюди, то хіба ж не диво,
Що на землі казкові чудеса!