Уже пізніше почало темніти,
Подовшав день, побільшало тепла.
Душа весну-красну бажає стріти,
Бо вже зима, нарешті, відійшла.
І дуже добре, бо раніш ясніє,
І більш тепла нам сонечко дає.
Весніє! Гарно на землі весніє…
Велика радість в цьому й щастя є.
І так приємно пахне вечорами —
Вербові котики розквітли навкруги.
Туман біленький стелиться лугами,
У первоцвітах ліс і береги…
Це вже весна і серденько радіє,
І вечорова падає роса.
Йде на спочинок сонце… Вечоріє…
А серденько наповнює краса.