Вечоріє, сутеніє
Вечоріє, сутеніє,
Дощик накрапає.
Колір гасне і темніє,
Пісню ніч співає.
Колискову для маляти
Ніжну, світлу й щиру.
Закликає всіх до хати
І бажає миру.
Сни казкові посилає
До кожного дому.
І до спокою вертає,
На стежку знайому
Там, де радість, там, де світло,
Де були щасливі.
Де душа у нас розквітла,
Де жили у диві.