День догорає… Вечір на порі,
Усе навколо тиша огортає.
Темніє небо, зірочка вгорі
Малесенькою крапочкою сяє.
Усе живе готується до сну,
Бо літній день свою приніс утому.
Ніде не чути пісеньку ясну,
Та й люди повернулися додому.
То ж вечорова тиша настає
І сон під вікнами усіх давно чекає.
Верба із річки тихо воду п’є,
А поле втомлене натруджено зітхає.