Вже більше стало і тепла, і світла
Мій край так гарно нині заквітчався,
Мов у віночку чарівнім Земля!
Ще й у веселку радісно прибрався…
Весна уже! У квітах всі поля!
Вже більше стало і тепла, і світла,
Загомоніли птахи у гаю.
Від ласки і тепла усе розквітло
У чарівному рідному краю!
Лелеки повернулися додому,
Ладнають гнізда радісно свої.
Знайшов тут кожен стежечку знайому,
Свої озерця, ріки і гаї.
Таке знайоме, рідне, серцю миле,
Бо ж тут вони у білий світ прийшли!
Сюди їм повернутись стало сили,
Хоч виснажені й стомлені були.
Та рідні гнізда дуже їх чекали,
Хоч взимку і засніжені були.
Їх з нетерпінням люди виглядали…
І от вернулись й радість принесли!
Весна-красна завжди несе надію,
Бо ж навесні пробуджується все.
І кожне серце має світлу мрію,
Тож хай найкраще здійснюється все!