Вийшло любе сонечко. Вже весна!
Зазвучала пісенька голосна.
Стало тепло й радісно, все цвіте.
Скоро травка зелено проросте.
В небі чисто-чистенько, голубінь!
А навколо — повені, водна синь.
Ще вода приходить десь звіддаля,
Верби в ній купаються по гілля.
Верболози тішаться, воду п’ють.
А пташки скоресенько гнізда в’ють.
І бруньки потріскують, щоб рости,
Щоб садами буйними зацвісти.
Кожен день щось радує, щось цвіте,
Все вітає сонечко золоте:
Гори, ліс, переліски і поля…
Вбралась по-весняному вся земля.
То ж роботи в кожного — відбавляй!
Бо весна прилинула в рідний край!