Вже березень! Весна до нас прийшла!
І стільки щастя в світі осяйному!
Вона повсюди води розлила,
Ключі пташині в небі голубому.
Повсюди квіти: білі, голубі
Та жовті, фіолетові і сині…
Та серце українців у журбі,
Війна страшна у нашім краю нині.
Вже десять літ іде у нас війна,
І ворог нищить ліс, міста і села.
Така у нас історія страшна,
І доля наша зовсім невесела…
Втрачаємо усе, що нажили,
А найстрашніше — гинуть наші діти.
А ми ж всі толерантними були,
Та зараз нам нема чому радіти.
Ідуть бої, довкіл біда одна,
Страшніше й гірше просто не буває.
О, Люди світу! Нащо вам війна?
Від неї вся Земля, весь світ страждає…