Вже зима, вже зима до весни повертає
І на небі безхмарному сонце блищить.
А з дахів капотить і бурулька звисає,
Та земля в сні тихенькому веснами снить.
То ж на зиму вже дивишся зовсім спокійно,
Бо вона добуває відведені дні.
І побільшало світла, і стало надійно,
Це ж зима уступає дорогу весні.
Скоро зійдуть сніги і звільняться всі ріки,
Попливуть скрізь крижини, немов кораблі...
Відійдуть холоди і морози навіки.
І заквітне весна на чарівній землі.
І зігріє нам душу цвітіння весняне,
Розтривожать серця звуки і голоси.
І кохання зненацька усіх нас застане,
Як завжди в цій порі серед квітів й краси.