Вже квітень до середини пливе,
А от тепла і сонечка немає.
Це дістає, чіпає за живе…
З-за рогу куча снігу виглядає
Й не тане, а лежить, неначе жде,
Що сніг із хмари буде випурхати,
А з Півночі вітрисько забреде,
Й зима почне холодний бал справляти.
Ну, де ж те сонце? Де весни тепло?
Де цвіту чарівне палахкотіння?
А сірі хмари в небі, як на зло,
Немов похмуре і старе склепіння.
Так хочеться весни вже і тепла,
І синьоокого ясного світу.
Щоб вся земля чарівно зацвіла
І стала веселковою од цвіту.