Який погожий ранок, як красиво.
На сонечку виблискують сніги.
А в небі чисто, гарно — синє диво!
І в котиках вербових береги.

Бо це вже лютий котиться до краю,
І Березню свій посох віддає.
Скрізь аромат весни уже літає,
І стільки радості у цьому є!

Сніги стають рухливі і з дірками,
Крізь них на сонце квітка визира.
Біжить сніжок до річки ручаями,
Бо для весни підходить час — пора!