Чарівний ранок, небо чисте, ясне!
І хоч пощипує легенький морозець,
Та йде весна у рідний край прекрасна
Через річки і гори — навпростець!
І де ступила — квітка зацвітає,
І, де дихнула, брунька ожила…
Ось через сніг підсніжник проглядає,
А ось з горбка водичка потекла…
А вдень, як всюди сонечко пригріло,
Жучок приповз, неначе диво з див.
Все від тепла ну, просто розпашіло,
Й до квітки враз метелик прилетів.
І хоч зима, та лютий не лютує!
Дорогу прокладає вдень весні.
Ну, а вночі під зорями ночує
І усміхається у дивовижнім сні…