Вже літо бабине засріблилося в скронях,
Та спомин ніжно світиться в очах.
Ти все життя ніс серце на долонях,
Щоб дітям ним освітлювати шлях.
Щоб діти правду знали достеменно
І небеса їм усміхались голубі.
Вклоняємось, учителю, доземно,
Спасибі, рідний вчителю, тобі!