Ну, от і все… Вже літо догоріло
І тихо-тихо в спогади піде.
Останній раз у нім повечоріло
Й ніхто його вже більше не знайде.
Було й нема… А осінь на порозі
До нас з новими фарбами прийшла.
Пташки співучі всі уже в дорозі,
Та трішечки поменшало тепла,
Бо день коротший, нічка довша стала,
Хоч вдень ще навіть дуже гаряче.
Природа радість нам подарувала,
Тож сонечко всміхається й пече…
А нічка тихі зорі подарує,
Й свої казкові, дивні чудеса.
Довкілля осінь гарно розфарбує
І буде скрізь небачена краса.
Минуло літо, навіть трохи шкода,
Бо дуже швидко промайнуло все.
За розкладом живе собі природа…
Час невблаганно нас кудись несе.