Вже осінь почалася… Почалася!
Холодні роси вранці на зорі…
Вона по стежці у полях пройшлася
Й жоржини засвітила у дворі.
Ну, а в садочку яблука дозріли,
А як же пахнуть груші у саду…
Й листочки на вербичці пожовтіли,
І я назустріч осені іду.
Дивлюся в небо, птахів проводжаю,
Що кожен день летять в чужі краї…
А сонечко за небокрай сідає
І ніч виводить зірочки свої
У чорне небо, щоб вони світили,
Вели в дорогу по шляхах землі…
Щоб люди світ чарівний полюбили
Й жили в красі, в любові і в теплі.
А осінь кожен день вже щось міняє,
Краси і чарів світу додає.
То в казку лісову нас закликає,
То дощиком холодним з неба ллє…
Довкілля змінює, у кольори фарбує,
То вітерцем холодним враз війне…
То замки з хмар у небесах будує,
А то теплом, немов крилом майне…