Вже осінь хмура і краси не має
Вже осінь хмура і краси не має,
Дощить частіше, без квіток поля.
А вітерець листочки підмітає,
І почорніла від дощів земля.
А день короткий. Лише засвітає,
І він до вечора схилятись почина.
Й краси у лісі вже тепер немає,
Злетіло листя, осінь вже сумна.
І до зими вести нас поспішає,
А там мороз, хурделиці лихі…
Усе в природі свій період має,
І цей період, ніби за гріхи…
Та ні! Та ні! Усе спочити має!
Природі треба спокій, милі сни…
Тому нехай вона відпочиває
Спокійно аж до самої весни.