Вже осінь. Холодніші ранки
І морозець на трави ліг.
А довгі, затяжні світанки
Скупий промінчик шлють до ніг.
А він ледь-ледь повітря гріє,
Ще довго паморозь лежить.
Та тільки сонце заясніє,
Мороз росою стане вмить.
І діамантами заграє,
То райдугою спалахне.
Осіннє листя запалає...
Але, як вітерець дихне,
То листячко з дерев здійметься
І під мелодію п’янку
На хвилях вітру підійметься
І закружляє у танку.