Вже вересень до школи закликає,
Готують діти ранці, в школу йти.
І кожен день книжки перебирають,
Щоб вчитися, летіти до мети…
Усім цікаво друзів зустрічати —
Новин багато кожен принесе.
То ж перше вересня — це справжнє свято,
Тут сміх і радість, квіти, щастя — все!
Але сьогодні спокою немає,
Бо в нас війна, чийсь тато на війні.
Біда над нами вороном кружляє,
Приходять вісті кожен день сумні.
Бо хтось загинув, хтось від ран страждає,
Чиясь дитина стала сирота.
Найгірше те, що миру в нас немає,
А ситуація доволі непроста.
Ніхто не знає, що там далі буде,
Й коли той мир до нас усіх прийде.
А поки гинуть наші рідні люди
І спокою не маємо ніде.
О, Боже милосердний, я благаю,
Війну від України відведи.
Хай буде мир і щастя в нашім краю,
Вже досить нам нещастя і біди…