Вже холодком осінній ранок дише
Вже холодком осінній ранок дише,
А ви візьміть його красу й тепло,
І доброту, і позолоту лише,
Щоб в вашім серці затишно було.
І ласку ту, що шле осіння днина,
І казку, що дарує нам вона.
Бо ця краса, вона одна-єдина
Наповнить душу сонечком сповна.
Підіть в красу-природу й роздивіться,
Яка стоїть берізка чарівна,
А дуб багряний, клен увесь іскриться,
А небо чисте, в нім немає дна…
На синім тлі срібляться павутинки,
Це тихо літо бабине пливе.
А в небі гарно, жодної хмаринки,
Усе навколо трепетне й живе…
Це чарівниця осінь нам дарує
Такі спокійні і прекрасні дні.
І кожне мудре серденько відчує
У ній чудові і сумні пісні.