У мові нашій цілий світ, дитино,
Вона багата, ніжна, чарівна.
Тому ти вчи її, вивчай глибинно,
Вона ж така красива, як весна.
У ній є все: любов, добро і чари,
Вона така приваблива й жива,
Як в синім небі чудернацькі хмари,
Як в лузі квіти й росяна трава.
Як тихі зорі і чарівна казка,
Як мир і спокій, радість і тепло…
У нашій мові є любов і ласка,
Все в ній найкраще в світі ожило.
Вона глибока, як душа народу,
Багата й щедра, як свята Земля.
Оспівує красу й усю природу,
Ліси, озера, ріки і поля…
У нас співоча мова калинова,
Нескорена, як воля, і жива,
Немов веселка ніжна, кольорова —
На все у світі є у ній слова.
У рідній мові цілий світ, дитино!
В ній так багато сонця і краси!
Тому люби її, вивчай невпинно,
Й невтомно в білий світ її неси.