З нас долю кожен вишиває сам,
Своїм старанням, працею своєю.
Як серце вірить мріям-чудесам…
Тоді й зустрітись зможеш ти з зорею,
Якщо в житті торуєш власний шлях
І вперто йдеш до вибраної цілі.
Як мудре й добре слово на вустах,
А руки творчі і завжди при ділі,
Тоді перед тобою гарна путь,
Як вишивка на диво-рушникові.
Там перемоги і удачі ждуть,
А дні всі будуть світлі і чудові.
Та пам’ятати треба добре нам —
Ніщо саме собою не дається.
Ми всі відкриті грозам і вітрам
Й не кожен час нам сонечко сміється…
Тому життя — завжди постійний бій,
Напруга, вічна боротьба з собою.
Тож з молоду це добре зрозумій
І не дружи із сумом та журбою.
А йди вперед, сам долю вишивай,
Цього ніхто не зробить окрім тебе.
Борись, трудись і добре пам’ятай,
Що мрія кличе у блакитне небо.
З нас долю кожен вишиває сам!
І вишиванка ця найкраща в світі.
Тож виший для душі свій власний храм,
Де мудрість, сила і багато квітів.