Вишні скинули квіти білі
І пелюстки, легкі, мов сніг,
Вітер взяв і поніс між гіллям,
Потім з ними на землю ліг.

І земля стала білі-біла,
Бо вишнева мела метіль.
Над землею весна летіла
І цвіла скільки мала сил.