Вночі сніжок замерехтів
Вночі сніжок замерехтів,
І холодно повсюди стало.
Він біло землю всю покрив,
Бо ж випало його чимало…
Хотіли квіти зацвісти,
А як тут пелюстки розкрити?
Їх встигло снігом замести,
А під вагою важко жити.
А вранці сонечко зійшло
І в світі зразу потепліло.
А снігу, наче й не було,
Усе нараз зазеленіло!
Бо це весна, вона така,
Сміється, часом вередує.
Смілива, гарна і метка,
Весною вся земля квітує!