Вночі сніжок на землю прилетів
Вночі сніжок на землю прилетів.
Зима згадала, що сніжити треба.
Сніг білим полотном усе накрив,
Ще й зараз щось випурхує із неба…
На гілочки і квіти випав сніг
Й лежить собі прикрасою м’якою…
Прикрасити за ніч всю землю встиг
Біленькою тонкою пеленою.
І стало тихо. Сіро в небесах,
Можливо сніг ще буде випадати…
Принишк у теплому гніздечку птах,
Зачарувався й не спішить літати.
Замилувались й люди, що й казать!
Краса така не кожен день буває…
Красиво й тепло — чиста благодать!
І вітерець заснув, не повіває…
Така зима… Та й що тут говорить,
Вона завжди в нас різною буває.
То завірюха, то мороз тріщить,
А то з-з-а хмари сонце визирає…