Дивлюсь у небо, а воно хмаристе...
Та хоч й зима, а йде якесь тепло.
І хочеться, щоб небо стало чисте,
Усім під небом затишно було,
Вже без війни, страшного того свисту,
Що від ракет несеться навкруги...
Щоб перемога і весна барвиста
Прийшли до нас на рідні береги.
Бо скільки вже людей осиротіло,
Лишилося без хати і двора...
А як же ми життя завжди любили!
Тож ворогів прогнати нам пора,
Щоб навіть духу їхнього не стало,
Та щоб про них і згадки не було.
Щоб сонце барвами у нас заграло
І принесло нам радість і тепло...
Так палко хочу перемоги й миру,
Щоб дні всі стали мирні і ясні...
Я вірю в перемогу нашу щиро,
Тому не заперечуйте мені —
Вона прийде! По-іншому й не буде!
Вона розквітне, як й сама весна!
І плакати, й сміятись будуть люди
У день, коли закінчиться війна...