Сьогодні день, ну, просто дивина.
Мороз і сонце виглянуло щире.
Погода хоч холодна, та ясна,
А в серці стільки ласки є і миру,
Що хочеться обняти всіх і все,
Хоч холодно, але довкіл весніє.
І аромат весни вітрець несе,
Високе небо радістю синіє.
Хоч ще мороз й заледеніло все,
Підсніжники стоять по стійці «Струнко».
Та сонечко любов свою внесе…
Ось крига розірвалася як лунко,
І попливла, бо сонце припекло,
Мороз безсилий, як тепла багато!
Повсюди розливається тепло —
В природі ніжно воскресає свято.
І на душі тепер уже весна,
Й на зиму вже її не повернути.
Вона прийшла весела, запашна,
І їй в моєму серці — бути! Бути!