Поглянеш на дітей, а діти просто диво!
Усміхнені у вишиванках всі.
І бігають, і граються щасливо,
Мов квіти, що виблискують в росі.

Безпосередні, гарні і наївні,
І рідні-рідні всі до одного.
Смішні такі, веселі та чарівні
Летять в обійми таточка свого.

Від мами переймають мову й ласку,
І доброзичливість беруть від дідуся.
З бабусею читають мудру казку…
От вам і мудрість виховання вся.

З дітьми потрібно просто добрим бути,
І поруч з ними сонечком цвісти,
Поцілувати, міцно пригорнути
Й за руку по життю у світ вести.

Бо ми батьки, вони всього лиш діти.
Їм треба наша мудрість, доброта,
Любов і ласка, та тепло, щоб жити.
Така от істина важлива і проста…