Воно завжди у кожного своє
Часи були в нас гарні і сумні,
Веселі, обнадійливі, гарячі.
Жадані, урожайні і ясні,
Тривожні часом… Ну, а як інакше?
Життя мінливе, все у ньому є:
І доброта, і радість і розпука.
Воно завжди у кожного своє,
Є зустріч доленосна, є й розлука.
Хоч гірко й важко, але це життя.
Буває в ньому й щастя іскрометне,
Й кохання аж до самозабуття,
І щось іще незвідане, секретне…
Ніхто ще не пізнав все до кінця,
Не розгадав, не підкорив природу,
Але відчув всю ніжність вітерця,
І бачив різну у житті погоду.
І різні пережив в житті часи,
Пройшов і окупацію, і війни…
Почув матусі й тата голоси,
Любов і ласку відчував постійно.
Всього було… Життя, воно таке:
Важке й тривожне, іноді крилате…
Для когось світле, радісне й легке,
На щастя, на любов, й добро багате.