У нас війна, а ворог все лютує,
Жінок ґвалтує і міста бомбить,
Земельку нашу рідненьку плюндрує,
І не дає нам в ріднім краю жить.
Як зараз страшно, все кругом палає,
Зривається, осколками летить.
Кремлівське ж падло в бункері зітхає,
Хотів завоювати все за мить.
Та не вдалось, отак прорахувався…
Тому бомбить і трощить все підряд.
Шле «руський мір», та нащо він нам здався?
Та й чи потрібний він комусь? Навряд!
О, Боже, захисти нас від Росії,
Країни зла, брехні та злих падлюк.
Вона віками зло повсюди сіє,
Хай виклює вам очі чорний крук,
Зберіть все зло, що сіяли віками,
І з ним живіть та тіштеся весь вік.
Не справити вас словом і книжками,
Від росіян лиш чути п’яний рик,
Жорстокість, лють, і матюки рікою,
Бо мізки пропили, тож думать чим?
Ви пливете, як тріска за водою,
Й пишаєтесь недолюдством своїм.
Весь світ від вас сьогодні відвернувся,
Народ у вас вже весь осатанів
І на своїй гордині спотикнувся,
І хай так буде… Без коментарів.