Все б дивилася в очі твої,
Щоб відчути у погляді ласку.
А від цього в душі — солов’ї,
А іще непрочитана казка.

І симфонія звуків пливе,
І любов нерозгадана, вічна.
Щось в душі моїй вічно живе,
Чи то, може, душа поетична?

Бо ж весна і співають гаї,
Вся земля ожила, розквітає.
Все б дивилася в очі твої.
А від цього — теплом огортає.