Все вірю й вірю в казку
Літа летять і я їх проводжаю,
Це все мої, прожиті вже літа.
Нові роки я з радістю стрічаю,
Бо це нова для мене висота,
Що треба подолати і прожити,
Й новеньке щось в життя своє внести.
І досягти чогось, щось підкорити,
І далі по своїй стежині йти.
Та я дорослою, таки, не стану.
Все вірю й вірю в казку, в чудеса.
І хоч я зірку з неба не дістану,
Але мене оточує краса,
Яку сприймаю у житті, як диво,
В ній бачу радість і красу буття.
І я щаслива! Знаєте, щаслива!
Бо світле й сонячне моє життя.
Дивуюся всьому, що зустрічаю,
Радію світові і все у нім люблю.
І кожен ранок сонечко вітаю,
А нічку проводжаю без жалю.
І вірю в казку, справді, вірю в диво,
І мрію, і лечу у небеса.
Живу, як вмію, але я щаслива,
Бо де б я не була, кругом краса!