Краса земна, яке це справді диво,
Бентежить душу, сили додає.
Бо то тривожно, а то так красиво,
Що серце від краси наснагу п’є.
Все у садочку грає кольорами,
Блищить під сонцем, світлом виграє.
А в небі голубінь така над нами,
Мов ціле поле там волошок є!
Ще квітнуть хризантеми кольорові
По всій землі і аромат пливе.
Скрізь краєвиди гарні і казкові.
Та буде засинати все живе.
Бо це вже листопад господарює,
Роботу вчасно зробить він свою.
Дощем пройде, усе вітрами здує.
В садочку стане голо і в гаю…
І в сутінках все трохи засумує,
Порине в сон до самої весни.
А поки що зима на всіх чатує.
Але краса приходитиме в сни.