Всі по-різному живуть
Приходять люди в світ оцей щомиті
І щохвилини в безвість з нього йдуть.
Під синім небом сонечком зігріті,
Та дуже всі по-різному живуть.
То так і треба. Але от при цьому
Всім нам потрібно совість зберегти.
Щоб доброта — у кожному одному,
Й любов в житті потрібно пронести
До всього того, що навколо тебе.
І до краси земної, й до життя…
Й до квіточки, й трави і сині неба,
Бо кожен у природі, мов дитя.
Все треба полюбити й цінувати,
І один одного любити й берегти.
Уміти треба руку подавати,
А іноді й на поступки піти…
Під себе лиш добро гребти не треба,
Бо все це тлінь, залишиш все одно.
Поки живеш, милуйсь красою неба,
І так живи, щоб не піти на дно.