Всі роблять щось своє для перемоги,
Хтось сіє хліб, а хтось його пече,
Хтось розчищає для бійців дороги,
А хтось на фронті, там, де гаряче...
Та, хто чим може, тим допомагає,
Бо всім не мед у нашому краю.
Хтось речі певні для бійців збирає,
А інші на передовій, в бою...
А старші жіночки — то хто, що може:
Шкарпетки й рукавички хтось плете,
Хто шиє щось, та всі з них на сторожі,
Бо люди мають серце золоте.
Та і війна до всіх іде бідою,
То як стояти просто в стороні?
Вона прийшла з розрухою страшною
І гинуть рідні люди на війні...
Таке от горе зараз в Україні
Й на перемогу вже працюють всі!
Тож треба пережить біду людині,
Щоб далі жити в мирі і в красі.