Життя таке… Воно складне й цікаве.
Та все у світ приходить для життя.
Воно буває добре і лукаве,
Хтось ще не жив, а йде у небуття…
А хтось зістарився, а жити хоче,
Бо стільки ще непізнаного є…
А кіт, мов розуміє і муркоче:
«Живи, живи, бо це життя твоє!»
Усім непросто, всім буває складно,
Щось не вдається, щось не так пішло.
Чи хтось сказав вам слово недоладно
Й на серце тягарем воно лягло…
Чи зрадив друг — це болем відізветься,
Позаздрив чорно, скривдив, обізвав…
А інший над тобою насміється
І мрії, наче груші, позбивав…
А іноді причепиться хвороба
Й переламає погляди твої,
Неначе ненажерлива особа.
І вже немилі весняні гаї…
Тоді здається виходу немає,
Так боляче на серденьку стає.
Життя складне: то любить, то карає,
Та дякую, що це життя ще є.