Чарівний ранок. В небі волошково.
Пливуть біленькі хмарки де-не-де.
Цвітуть повсюди квіти пречудово,
То літо-літечко іде собі та йде.
Воно несе своє тепло і ласку,
Дарує груші й сливи запашні,
Народжує чарівну дивну казку,
Несе нам щедрі і гарячі дні.
І світла в нім, та сонечка багато,
А дива, хоч у кошики клади.
Від щедрості його — на серці свято,
Від яблук аж згинаються сади…
А сонечко добряче припікає,
То ж нині в моді річка і ставки…
І на тепло ніхто не нарікає,
Всім до вподоби літечко, таки…