Всім треба всі — це треба зрозуміти,
Бо без людей людині не прожити.
Тому ми один одному щось винні
І добре розуміти це повинні.
Хтось хліб ростить, хтось нас охороняє,
Хтось варить сталь, а хтось дітей навчає…
У всіх своє. Таланти — не безмежні.
Ми всі один від одного залежні.
Тому людей потрібно поважати,
Й на доброту не можна наступати.
А всім потрібно нам добро творити,
Щоб у суспільстві стало краще жити.
Й не дерти носа вгору, не гордитись…
Всі маєм до землі усім вклонитись.
І коли в кожному із нас зросте повага,
То буде в радості і в щастя перевага.
Бо люди ми, в суспільстві ми живемо
І по одних дорогах до мети ідемо.
А кожен робить у житті що вміє, та своє.
І в цьому смисл життя і перевага є.
Тож добре пам’ятати всі повинні,
І у житті людськім ми всі — усім щось винні.