В моїй душі любові так багато!
Вона в мені, неначе диво-цвіт.
Вона квітує в будень і у свято,
З любов’ю я іду в чарівний світ.
Бо як цей світ чудовий не любити,
Як стільки є тут щастя і пісень!
Тут все спішить рости, цвісти, радіти
І щось нове дарує кожен день!
Все дарувати щастя поспішає!
Лиш червень був, а липень ось настав!
Природа ласкою своєю обнімає,
І кличе до води і річка, й став.
Казкові чари сад і ліс дарує,
Гриби аж просяться у кошик — йди, збирай!
А хмарка потемніла — дощ віщує!
Втішайся світом, не переставай!
Чарівний світ! Тож як і не любити
Усе навколо в гарний, світлий час!
З любов’ю в цьому світі треба жити,
З любов’ю він повернеться й до нас!