Частіше, діти, в небо поглядайте.
У ньому завжди диво-дивина!
Ви промінь сонечка в своїх руках тримайте
І пізнавайте мудрість всю до дна.
Бо мудрості у світі цім багато,
Вона в простих речах, в словах живе.
А мудрість є, то й на душі, мов свято,
Й життя тоді, мов в небесах пливе,
Бо бачиш те, що хтось не помічає,
Бо зверху видно більше далини.
І знаєш те, чого ніхто не знає…
Та й у книжках багато глибини.
Тому учіться й поглядайте в небо,
Щоб в вас душа світилася й цвіла.
В знаннях і в мудрості в людини є потреба,
Вона й людиною інакше б не була…