У світі так багато є тепла,
І доброти, та мудрості, і світла…
Якби людина в серце те взяла,
То б і душа її, мов сонце, квітла…
Якби людина з добрістю жила,
І зла у цьому світі не творила,
Вона б багато досягти могла,
І виростали б у людини крила.
І мрії б світлі в даль її несли,
А творчість вже б її не покидала…
Якби ж то люди мудрими були
І їх не зло, а доброта єднала.
То нащо ви несете зло в собі
І ненависть до всіх людей куєте?
Плететеся у темені й журбі
І без любові в серденьку живете?
Відкрийте власну душу для тепла
І для любові щирої та світла!
Щоб в ній веселка дивна зацвіла,
Щоб сонечко в душі чарівне квітло!