Красива осінь на моїй землі,
Все в золото і в чари одяглося.
Летять у небі клином журавлі,
Курличуть сумно… Чи мені здалося?
Летять на південь, в теплії краї.
Листопад завтра, холод наступає…
Несуть жалі і радощі свої,
В далеку путь, аж ген за небокраї…
Бо вже пора, пташата підросли,
Тому знялись і гнізда залишили,
А крила їх у небо понесли.
Дай, Боже, їм шляху легкого й сили…
В захмареній небесній тишині
Курличуть птахи, відлітають мрійно.
Лишили спогади про себе і пісні…
І полетіли гарно і граційно.
А осінь залишилась в самоті,
Вже не така весела і барвиста…
Усе проходить в нашому житті…
І скоро вже зима біленька й чиста.
Вслід журавлям дивлюся в небеса
І жаль у серці раптом оживає.
Бо сумом сповнена лишається краса,
Коли остання пташка відлітає…