Збираються ось зграями лелеки,
Готуються, бо вже летіти час…
А подорож тривожна і далека,
То ж треба, щоб усе було гаразд,
Щоб всі були треновані й здорові,
Щоб сили на політ хватило всім.
А дні такі теплесенькі й чудові,
І серденько болітиме за всім,
Що в ріднім краю залишили,
За щирими світанками в росі,
За річкою, яку так полюбили,
За вечорами тихими в красі…
І за гніздом, з якого полетіли
До самих хмар у сині небеса.
За всім, до чого серцем прикипіли,
Бо все це рідним стало… І краса,
І простір над чарівними лугами,
І осокори пишні край села,
Уся земля з болотами й стежками,
І доля, що сюди їх привела…
І знімуться у подорож далеку
До сходу сонця по дзвінкій росі…
Проклекотять востаннє нам лелеки
Й за горизонтом зникнуть раптом всі…