Відходить квітень, а сади у цвіті!
Квітують вишні білі запашні,
Рожеві яблуні стоять розквітлі,
А дні чарівні, сонячні, ясні…
Така краса в природі дивовижна,
Все вабить зір, повсюди дивина.
Весна заквітчана і ніжна-ніжна,
Та незбагненна, просто чарівна.
Які прекрасні росяні світанки,
Й небесна синь над нами угорі.
В промінні сонця золоті серпанки
Й казкові, теплі й тихі вечори…
Гудуть хрущі, що вже повилітали,
Усі садочки рясно зацвіли.
Та солов’ї повсюди заспівали
І почуття найвищі ожили…