Відходить липень, просто відпливає
На хмарці, що біліє в вишині.
Усім на згадку радість залишає,
Свої спекотні і гарячі дні.
І спогад про теплесеньку водичку,
Що нас стрічала, як жара була.
Про озеро й ставок, і гарну річку,
Що так тихенько в далечінь пливла.
Відходить липень, просто відпливає…
Ми проведемо з вдячністю його.
Прилине серпень — так завжди буває…
А от від серпня ждати нам чого?
Хотілося б, звичайно, перемоги,
Щоб ворог захлинувся в цій війні.
Та щоб до щастя повели дороги
І відійшли від нас думки сумні.
А щоб прийшли думки і дні чарівні
Вже без війни, без горя і біди.
Щоб зажили ми в вільній Україні
Й були щасливі нині і завжди.