От і все. Завтра літо відходить
І у вирій далекий летить.
Хмара пісню осінню заводить,
Слізно-слізно над краєм дощить.
А було літо славне, гаряче
І веселкою в небі цвіло.
І натхненне, й таке роботяще,
Але от… Назавжди відійшло.
Й не повернеться більше ніколи,
Залишиться у пам’яті в нас.
Знову вересень… Діти до школи…
Не повернеться більше той час.
А тому жалкувати не треба,
Бо у часі нема вороття.
Завтра знову синітиме небо
І прийде вже нове майбуття.