Прокинулись метелики і бджоли,
Жучки маленькі виповзли на світ.
І стало так казково, як ніколи
Ще не було із тих юнацьких літ,
Коли усе довкола квітувало,
І музика летіла звіддаля.
А серце ніжно й віддано кохало
Співала й квітувала вся Земля.
Яке це щастя в цьому світі жити,
І відчувати пахощі п’янкі,
Кохати ніжно, віддано любити,
Шляхи долати й стежечки в’юнкі.
Потрібним бути, в небеса летіти
У сонячної мрії на крилі…
Велике щастя — в цьому світі жити
І відчувати всю красу Землі.