Прозорий ранок, скрізь така краса
І свіжість бадьорить ранкова.
Під сонечком виблискує роса,
Повсюди на землі обнова.
В тумані білому всі береги,
І річка так тихенько плине.
Якась незвична тиша навкруги,
У білім сповитку долина…
Парує річка, просто дивина…
Мов заворожене довкілля.
Відчути серцем треба це сповна:
Як скрапує росичку гілля,
Як ягідка утримує росу,
І як у сонці все це сяє.
Я цю красу в своїй душі несу.
Це диво все і всіх єднає.