Погасло світло — темрява прийшла,
А я свій вірш іще не дописала…
Бо тільки-но тривога відійшла
І тільки-тільки я спокійна стала,
Тут темрява поглинула усе
І знову свічку треба запалити…
Війна завжди в безодню світ несе,
А так же хочеться у тиші жити…
Та де там! Де там? Ворог не дає,
Бо ж хоче всіх-усіх нас розгромити.
По нас ракетами він регулярно б’є,
А нам так хочеться у мирі жити…
Він з глузду з’їхав? Зовсім не в собі?
Вік двадцять перший! Чуєш клятий враже?
Ми переможемо в кривавій боротьбі,
А підлий ворог в чорну землю ляже!